Ефективність професійної підготовки менеджерів етнографічного туризму за умов експериментального навчання

Efficiency of professional training of future specialists in higher educational institutions is determined by the content of educational material, a set of appropriate methods and forms of organization of students’ educational activities, the competence of teachers, cognitive activity of students and other factors. And it is achieved by applying an integrated approach to the organization of educational process and the training of highly skilled tourism specialists. At the same time, it is important to take into account various aspects of the professional training of future tourism managers when developing and implementing the author’s own model. Conducting experimental research in the system of complex training of future specialists for the organization of ethnographic tourism is an important part that allows to determine and trace the preparedness of students to conduct appropriate tourism activities. The experimental process makes it possible to verify the knowledge and skills acquired and realized by students to design ethnographic tourism. As a result of the experiment, the author’s own model of the training of future managers to organize ethnographic tourism, the effectiveness of its influence on improving and enriching the educational and training program for the ethnographic tourism managers has been reflected. And at the formative stage of the experiment it is important to reveal the processes of formation of the motivational, cognitive, communicative and professional components of the individual. At the professional level, attention is focused on the practical aspects of organizing ethnographic tourism, problems that may arise in future professional activities of tourism managers. Therefore, the following methods and forms of training organization are used: business games, project technologies, professional trainings, as well as the passing of industrial practices at tourist enterprises. The business game is to some extent a simulation of professional activity; in a business game there is a dialogue at the professional level, a collision of different opinions and positions, mutual criticism of hypotheses and proposals, their justification and strengthening, leading to the emergence of new knowledge and ideas, helps to gain experience in professional activities.The author analyzed the possibility of using this experience in order to introduce it into the system of vocational training of the personnel of the tourism industry of Ukraine.У статті автором охарактеризовано методику і подано результати експериментального дослідження, проведеного для перевірки ефективності розробленої моделі підготовки майбутніх фахівців – менеджерів етнографічного туризму. На формувальному етапі експерименту показано змістове наповнення процесів формування мотиваційно-ціннісного, когнітивного, комунікативного і професійно-орієнтованого компонентів у структурі розробленої моделі підготовки студентів до здійснення етнографічної туристичної діяльності. На професійно-діяльнісному етапі акцентовано увагу на практичних аспектах організації етнографічного туризму, проблемах, які можуть виникнути в майбутній професійній діяльності менеджерів туризму. Відтак використано такі методи і форми організації навчання: ділові ігри, проектні технології, професійні тренінги, а також проходження виробничої практики на туристичних підприємствах. Ділова гра є певною мірою імітацією професійної діяльності; у діловій грі відбувається діалог на професійному рівні, зіткнення різних думок і позицій, взаємна критика гіпотез і пропозицій, їх обґрунтування і зміцнення, що веде до виникнення нових знань та уявлень, допомагає набути досвіду професійної діяльності. Автором було проведено аналіз можливості використання цього досвіду з метою його впровадження в систему професійної підготовки персоналу туристичної галузі України

The use of digital tools in interdisciplinary projects of students’ personal and professional self-development

The article reveals the problem of using digital tools in the context of blended and distance learning. The purpose of the study - to prove the effectiveness of using digital tools in interdisciplinary projects of students` personal and professional self-development. Different approaches in modern scientific discourse of above mentioned problem are highlighted. Groups of digital tools that should be used at each stage of the interdisciplinary project is specified and characterized. The article contains author's practical developments and examples on using digital tools to fulfill the tasks of educational disciplines, which are integrated in interdisciplinary projects, implemented in the process of researching the scientific topic "Psychological and pedagogical support of personal and professional development of future teachers in the implementation of new educational standards". The results of the empirical study of the effectiveness of using digital tools in interdisciplinary projects are summarized according to certain indicators: value-motivated, cognitive, self-learning, procedural, self-movement. The purpose has been achieved by comparing quantitative and qualitative assessments of the dynamics of indicators of high level students’ personal and professional self-development in control and experimental groups. The statistical significance of the study results has been verified by applying Student t-criterion. It has been proved that as a result of using digital tools in the interdisciplinary project the students of the experimental group significantly increased the level of personal and professional self-development

ЕТНОГРАФІЧНИЙ ТУРИЗМ У СИСТЕМІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИМЕНЕДЖЕРІВ ТУРИСТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

У статті акцентовано увагу на необхідності виділення й вивчення етнографічного туризму під час професійної освіти менеджерів туристичної сфери. Розкрито актуальність етнографічного туризму на сучасному етапі, а відповідно іпотребу в підготовці фахівців для здійснення такої туристичної діяльності.Розглянуто різні наукові підходи до визначення поняття етнографічного туризму, до зв’язку його з подібними поняттями, подано сутність і змістовність етнографічноготуризму у власному розумінні. Виділено основні чинники, що забезпечуютьвиокремлення етнографічного туризму в межах туристичної діяльності і надання йому організаційних особливостей, відмінних від інших різновидів туризму.Ключові слова: етнографічний туризм, організація етнографічного туризму,менеджер туристичної діяльності.</p

Anti-innovation barriers in the professional activity of university lecturers in Ukraine and ways to overcome them: diagnostic aspect

The article presents the analysis of anti-innovation barriers in the professional activity of lecturers in Ukraine and outlines the ways to overcome this phenomenon. For this reason the discussions of domestic and foreign scientists on the given problem are introduced; the scientific bases of innovative activity of pedagogues are defined, its essential characteristics are outlined; the reasons for the lecturers’ and teachers’ of general secondary education resistance to pedagogical innovation are identified. The authors represent an experimental scientific study of the problem in the practical activities of educational institutions in Ukraine. The subjects of the experiment were lecturers, students and school teachers in different regions of Ukraine. The pedagogical experiment conducted at the diagnostic level allowed to identify the main problems of educational activities in the field of pedagogical innovation and to propose an original method aimed at overcoming the reasons that hinder the introduction of innovative principles into the educational process of higher educational institutions